1.1 ЗЕМЛЕРОБСТВО І ТВАРИННИЦТВО ЯК ГАЛУЗІ С.-Г. ВИРОБНИЦТВА

Значення рослин у житті людини полягає в тому, що вони задовольняють три головні потреби її тіла: в їжі, одязі і житлі. Не слід забувати і про те, що продукти тваринного походження, які людина вживає в якості їжі або одягу, створені на ґрунті живлення тварин рослинною їжею, тобто і в цьому випадку справа зводиться до рослин.

З харчових рослин найбільше значення для людини мають хлібні злаки, які вирощуються по всьому світу і є основною сировиною для виробництва незамінних продуктів харчування людей (хліб, крупи, макаронні, кондитерські та інші вироби), є головним джерелом білків, жирів та вуглеводів для людського організму. До цього треба додати ще овочеві та плодові культури.

Як плоди, так і овочі, особливо якщо вони вживаються в сирому вигляді, мають важливе значення у харчовому раціоні завдяки наявності у них різних біологічно активних речовин, особливо вітамінів, які виробляються тільки рослинами, так потрібних для життя людини і тварин.

З інших важливих для людини харчових рослин треба назвати зернобобові. На відміну від більшості харчових продуктів рослинного походження вони багаті на білок і тому мають особливе значення в білковому живленні людини і тварин. Важко переоцінити значення бобових (особливо люцерна і конюшина) у вигляді зеленої маси, яка використовується для годівлі тварин. Через тварин, яких ними відгодовують, в кінці кінців, людина отримує білкову їжу, але вже у вигляді зміненої в організмі тварин і нерідко краще засвоюваної тваринної їжі.

Якщо вегетативні органи рослин звичайно бідні на жири, то насіння у багатьох видів на жир надзвичайно багате. Деякі з них спеціально вирощуються для отримання рослинної олії, яка йде почасти на технічні (оліфа, фарби, лаки, миючі засоби, штучні шкіра і хутро, водонепроникні плівки і тканини тощо), почасти на харчові потреби. Вони називаються олійними культурами.

Далі треба відмітити цукроноси, які служать для добування такої важливої харчової і смакової речовини, як цукор. Найважливіші з них — цукрові буряки, що культивуються в

областях з помірним кліматом, і цукрова тростина, яку вирощують у субтропіках і тропіках. З цих рослин щорічно у світі і         виробляють понад 20 млн. тонн цукру, з них близько 60% — з цукрової тростини і біля 40% — з цукрових буряків.

Матеріал для найбільш гігієнічного одягу дають так звані прядивні або волокнисті рослини. З них виробляють волокна, які мають велику еластичність, що дає змогу прясти їх у нитки, з яких уже виготовляється тканина. З одних рослин прядивні волокна отримують із стебел (льон-довгунець, коноплі), з других — з листя (новозеландський льон), з третіх — з волосків, що вкривають насіння (бавовник).

Варто також згадати ефіроолійні культури та прянощі. Перші          (м’ята перцева, лаванда, троянда та інші) завдяки наявності в них запашної ефірної олії застосовуються в парфумерній і харчовій промисловості, другі (перець, гвоздика, кориця, коріандр, кардамон, мускатний горіх, кмин, аніс та ін.) хоча й використовуються в їжу, проте мають тільки смакове значення. Виняткове значення в житті людини має деревина лісових дерев та декоративні рослини. Деревина у великій кількості використовується для виготовлення паперу, меблів, а також пального. Треба мати на увазі, що кам’яне вугілля, торф, нафта і газ мають рослинне походження. Декоративні рослини у різноманітті видів і сортів культивуються для садів і парків.

Крім вищих хлорофілоносних рослин для людини мають також велике значення і деякі нижчі рослини, особливо безхлорофільні, такі як бактерії та гриби. Людина їх використовує як продукти, утворені внаслідок бродінь (спиртове, оцтове, молочнокисле та ін.), також вони відіграють важливу роль у формуванні родючості ґрунту, тобто мають значення в сільському господарстві. Деякі гриби вживають в їжу.

Таким чином, переоцінити значення рослин у природі і в житті людини дуже важко. І можна з впевненістю стверджувати, що без рослин існування інших живих організмів, у тому числі і людини, неможливе.

Тваринництво забезпечує людей харчовими продуктами (молоко, масло, сир; близько 60 % білків, що їх споживає людина, — продукти тваринництва), дає сировину для легкої (вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво — гній. Продукти тваринництва легко збувати, і вони за нормальних обставин часто бували основою бюджету українського селянина. Тваринництво поділяється (в Україні) на скотарство (розведення і використання великої рогатої худоби), вівчарство, конярство, козівництво, кролівництво; до тваринництва зараховують також бджільництво та шовківництво.

Цей запис був оприлюднений у Вступ. Теоретичні основи сучасного землеробства і тваринництва. Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s